На київську кампанію витратять приблизно 100 млн дол. - попередні київські вибори коштували вдвічі дешевше. Левову частку з цієї суми мають викласти основні кандидати на посаду мера: Леонід Черновецький, Олександр Турчинов, Віталій Кличко та Микола Катеринчук. Кожному з них доведеться розщедритися приблизно на 20-30 млн дол., які підуть на рекламу, утримання передвиборчих штабів, улещання виборців народними гуляннями, продуктовими пайками тощо. Нинішні вибори столичних голови та депутатів (на відміну від попередніх, що пройшли майже непоміченими на тлі парламентської кампанії) мають всі шанси перетворитися на яскраве шоу - як через видовищність, так і через обсяг витрачених коштів. Причому остаточна сума, що буде витрачена окремими кандидатами та партіями на перегони, цілком може перевершити очікування спостерігачів.

Нам приходят письма читателей на весьма неожиданные темы, связанные с выборами в Киеве. Некоторые из них рассказвыают об интересных технологих применямых для борьбы с вражескими активистами. Я бы и сам в таком поучаствовал, впрочем читайте сами... 

І в такій ситуації перша соціологія від Центра Разумкова підтверджує в цілому непоганий розклад для Кличка в боротьбі за крісло мера: після пропущеного Черновецьким хуку від Луценка, кияни на рівні суспільної думки освистали обох. Кожен з них втратив симпатій більше, ніж отримав.

Але, продовжуючи алюзії за Висоцьким, руку підняв рефері тому, хто не бив, - Кличко тепер користується підтримкою 28% киян.

Отже, якою в такій ситуації може бути його стратегія? Завдання номер один - стати реальним єдиним кандидатом від БЮТ-НУНС і переконати партнерів у тому, що це їм нічим не загрожує.

І перші коментарі Кличка інциденту в СП цілком у стилі подібного загравання: мовляв, я і сам багато разів хотів вдарити, але стримався, а то б уявіть, що було, а взагалі я - гуманіст. І, мовляв, потрібен такий мер Києву, якого ніхто не посміє вдарити. По-перше, не буде за що. А по-друге - спробуй, замахнися. Навіть міністр МВС. Собі дорожче.

Кличко з часів своєї появи в чемпіонському бою з Денні Вільямсом восени 2004 року з жовтогарячою ганчірочкою на трусах, дотепер так і не став майстерним політиком. І йому розібратися в тонкощах інтриг між Тимошенко, Балогою, Ющенком, Януковичем, не говорячи вже про більш дрібних гравців таких як Довгий-старший або Горбаль, набагато складніше, ніж в авантюрних розводках Дона Кінга в боксі.

Нещодавно в одній із гумористичних новорічних програм вийшла чергова пародія на мера Києва. Глядачам було смішно до кольок. Напевно, це захисна реакція, вироблена на щоденний театр абсурду у виконанні Леоніда Черновецького та компанії. 

Ми навчилися сприймати дикий переділ комунальної власності як сальний анекдот. Махина корупційних землевідводів у нас проходить під розділом "гуморески". Якщо так піде і далі, то рішення "мера всіх киян" про ліквідацію Києва як адміністративно-територіальної одиниці ми сприймемо як кумедний каламбур.

До речі, Леонід Черновецький повинен бути вдячним усім, хто виставляє його в "космічному" світлі. Адже на Русі завжди було заведено не кривдити юродивих. Навіть якщо ці юродиві за два неповних роки стали найбільшими в Європі латифундистами.

Тимошенко та Черновецький привітали киян з річницею помаранчевої революції. Щоправда БЮТ додав заяву про перевибори міського голови, вирішивши нагадати свою тезу про продовження оновлення влади в країні вже на місцях. В свою чергу радник міського голови Бектурсунов зробив заяву, що на перевиборах Черновецький усе одно виграє. Усі ці тексти читайте в нашому дайджесті нижче.

Дорогие киевляне и гости столицы!

Сегодня Киев и вся Украина отмечает День Свободы. Это день, когда гражданин Украины ощутил себя личностью и почувствовал гордость и уважение к самому себе. Украина стала независимой более чем полтора десятка лет назад, и только более чем через десятилетие граждане страны доказали, что с их мнением должна считаться любая власть. Нам еще необходимо время, чтобы этот день стал настоящим праздником в каждом уголке Украины. Я глубоко убежден, что этот день надо воспринимать не как победу какой-либо политической силы, а как общую победу демократии и свободы. 

Коли на горизонті з’являються вибори завжди починається війна соціологів. Цього разу мова йде про мерські в Києві. Спочатку про результати соціологічних досліджень по столиці заявив фонд «Демократичні ініціативи». У їх варіанті результати були невтішні для Черновецкого: - оцінка ситуації в місті киянами погіршала, - майже половина за дострокові вибори, - більше всього прихильників у Віталія Клічка. 12 листопада вони провели відповідну прес-конференцію в УНІАНі: «Ставлення киян до достроковіх виборів міра” — листопад 2007 долі». 

13 листопада іншу інформацію подала міська газета «Хрещатік»: «Сьогодні директор Центру «Соціс» Микола Чурилов повідомив «Хрещатику», що він ставить під великий сумнів те, що киянам потрібні перевибори міської влади. За словами соціолога, найближчим часом очолювана ним компанія проведе соціологічне дослідження, головним питанням якого буде необхідність проведення перевиборів у Києві. «На початку вересня ми проводили свої соціологічні дослідження. Хочу відзначити, що і тоді у Леоніда Черновецького був найвищий рейтинг серед усіх можливих претендентів на пост мера, хоча відсоток був дещо нижче, ніж за даними, отриманими Науково-дослідним інститутом соціально-економічного розвитку міста (35,2%)», - акцентував пан Чурилов. Для вашого розгляду наводимо обидві позиції нижче.

Політик, який є об’єктом постійних насмішок, приречений на поразку. Однак Черновецький благополучно переживе ще одну бурю навколо власної персони, яка мала би призвести до його повалення.

Схоже, 30 вересня після оголошення попередніх результатів парламентських виборів злякався сам Черновецький – лише цим можна пояснити безпрецедентну роздачу земель наступного дня після оголошення цифр у Центрвиборчкомі.
На швидку перемогу розраховує і БЮТ – так, Тимошенко навіть оголосила, що, крім Києва, проведе дострокові вибори мерів у Харкові та Черкасах. 

Дострокові вибори мера можуть відбуватися за сценарієм останніх парламентських - коли їх кілька разів довелося відкладати.

Якщо старт виборам не встигнуть дати до нового року, то не відбудеться це і в перших декадах січня – півмісяця країна відпочиває. Отже, за оптимістичного для опозиції сценарію, вибори мера можуть відбутися десь у березні, що влаштовує далеко не всіх ініціаторів цієї боротьби.

По-перше, за півроку Черновецький може збільшити рейтинги шляхом грошових вливань у найбідніші соціальні групи.

По-друге, втрачається ефект бліц-крига, на який розраховує опозиція, окрилена перемогою на парламентських виборах.

Политика, которую себе позволяет в Киеве Черновецкий, уже давно похоронила его. Говорить о возможном его мерстве просто смешно, как и о том, что он воспринимается киевлянами как городской голова. Он скорее досадное недоразумение, случившиеся по вине бабушек, пенсионеров и инвалидов.

Черновецкий как мер – политический труп. Но, тем не менее, активно действующий и говорящий. Он смог бы и дальше поддерживать свое существование на должном уровне, и опираясь на свое коррупционно заинтересованное окружение продолжать принимать решения от имени городской громады. И, скорее, так бы продолжалось до следующих выборов.

Наиболее популярен среди киевлян БЮТ

Но в последнее время в сравнение с ситуацией Александра Омельченко в Киеве появилась доминирующая политическая сила, которая может спокойно претендовать на большинство голосов и поддержку киевлян. Это БЮТ – Блок Юлии Тимошенко. Лишь при его активном участии и способствовании досрочные перевыборы мера в городе могут стать реальностью.

Наши отечественные политические лидеры редко могут консолидироваться и пробить необходимое для общества решение. Но они всегда претендуют на хороший кусок при распределении дивидендов.

Історія політичної кар’єри Леоніда Черновецького є досить показовою для пострадянського політика від бізнесу. Вочевидь, перший політичний досвід Л.Черновецький отримав під час створення свого концерну на ресурсній базі Київського університету. Мало кому відомо, що назва концерну «Правекс» походить від «Право. Економіка. Соціологія» – київського кооперативу, створеного групою працівників КДУ ім.Т.Шевченка. Згодом, заснувавши банк та ставши на той час типовим персонажем із фільмів часів пізньої перебудови, Л.Черновецький здобуває посаду радника Президента Л.Кравчука.

До Верховної Ради різних скликань президент «Правексу» проходить по мажоритарних округах у Києві у Харківському районі. Спеціалістам з виборчих технологій та журналістам відомі методи, які застосовувались мажоритарниками від бізнесу. Ці методи можна сформулювати як «ресурсне заохочення виборців». Проте сам Л.Черновецький і не приховував, яким чином він вигравав вибори, першим озвучивши приблизну вартість успішної кампанії на столичному мажоритарному окрузі – 1 млн. доларів США. Щоправда, фахівці на той момент (1998 р.) зазначали, що сума була явно завищеною. Але той факт, що довкола Л.Черновецького завжди є люди, які могли вмотивувати свої завищені витрати на виборчу кампанію, досить яскраво свідчить про особливості характеру нинішнього міського Голови.

Слід зазначити, що президент «Правексу» завжди міг знаходити спільну мову із владою. Зокрема, він був радником усіх трьох президентів України – Л.Кравчука, Л.Кучми, В.Ющенка.

До участі у партійному списку «Нашої України» почесний президент концерну «Правекс» мав досить тривалу історію власного партійного будівництва. Задовго до створення Ліберально-християнської партії Леонід Черновецький відзначився спочатку спонсорством партійного проекту «За красиву Україну», а згодом і керівництвом ним же (ініціатором створення партії був на той момент досить яскравий дніпропетровський політик і депутат Верхоної Ради 2-го скликання Геннадій Балашов)...

Головний висновок – 2008 року неодмінно будуть проведені перевибори столичного міського голови та Київради.

Ймовірно, ініціаторами процесу стануть одночасно і БЮТ, і НУ-НС, і ПР - навіть якщо котрийсь з них займе позицію вимушеного погодження „заради громадянського миру” абощо – хоча навряд чи, Л.Черновецький вже має серйозні конфліктні стосунки з кожною з цих потужних сил. Тобто, всім найпотужнішим політичним силам столиці без винятку вигідно і з політичного, і з економічного боку, і з точки зору політичного піару урочисто і з „максимальним врахуванням думок і інтересів киян” прибрати Л.Черновецького.