Днями на Подолі пройшли громадські обговорення стосовно можливого будівництва давно запустілої ділянки. «Вибиті зуби» - так називають проміжки в лініях суцільної подільської забудови. Саме в такому місці знаходиться обговорювана ділянка за адресою Андріївський узвіз 30-34В.

За задумом проектантів між двома будинками, де знаходяться декілька старих дерев та два покинутих гаражі, з’явиться особняк. Збудований він буде у стилі характерному для старого Подолу – двоповерхова будівля з мансардою. Новобудова буде складатися з двох частин. Перша частина – фасадна, повторюватиме основні архітектурні риси, характерні для забудови усієї вулиці. Друга – яка складатиме основну масу будинку, винесена в двір, та має п’ять поверхів.

«Забудова по червоним лініям», - таким терміном архітектори описують вулиці історичного Подолу. Це означає, що будинки ідуть вряд, один біля одного, а прибудинковий простір винесений за них, у двори.

Дивіться на 5 каналі телепрограму - проект журналістських розслідувань «Народний контроль» про будівництво сучасного житлового комплексу «Horizon Podol» за адресою Набережно – Хрещатицька, 9 у понеділок 8 вересня о 22.25.

"В боротьбі за шмат столичної землі – усі засоби хороші. Сотня молодиків у масках напали на будівельний майданчик. Потрощили паркан, побили робітників та відібрали фототехніку, аби знищити сліди нападу.

Це сталося наприкінці робочого дня – на будмайданчику залишалося кілька людей.

Відеозапис погрому безперешкодно (на відміну від пограбованих співробітників ТОВ „ЮАйПі” на очах у байдикуючих працівників МВС) здійснював Тарас Ратушний, ідеолог „конопляних маршів” на захист легалізації легких наркотиків.

Квартирне питання по-українськи загострюється. У черзі на покращення житлових умов застоялися мільйон 300 тисяч сімей та ще 302 тисячі пільговиків-військовослужбовців. Тим часом, експерти прогнозують на осінь будівельну кризу. Ціни на житло спадуть на 10% і довгобудів побільшає.

Втім строїти бізнес на (нерухомості) будівництві було важко і понині. Етап оформлення документації в середньому триває по 1,5 року. До закладення фундаменту об’єкта потрібно отримати 600 дозволів. І платити за це неодноразові хабарі. Вони здорожчують процес на 30%.

Та найбільше, що лякає іноземних інвесторів – нескінченні «громадські слухання». Тим паче, якщо право на будівництво було отримано в історичному районі Києва. Приміром, на Набережно-Хрищатицькій, 9. За дозвільні документами на цей об’єкт на розбудову Києва пішло 25 мільйонів гривень. Проектування 9-ти поверхового житлового комплексу з закладами соціальної сфери розпочалося ще у кінці 90-х, але суди, де оспорюється його доцільність тривають і понині.

Чергові громадські слухання сфальсифікували в столиці. По вулиці Серафімовича запланована будівля, яка вражає своїми гігантськими масштабами та неоковирністю. Звісно, що жодні жителі прилеглих будинків не погодяться на 35-ти поверхову двоголову башту у себе над головою, тому забудовник замість справжніх слухань проводить вистави з ляльками, де невідомі злочинці грають роль жителів.

Фальсифікація громадських слухань – єдиний спосіб обійти думку мешканців проти забудови їх скверу, прилеглої території. І те що почалось з поодиноких випадків зрештою переросло в домінуючу тенденцію – про що вже неодноразово писали в ЗМІ.

І цього разу ми не побачили нічого вражаючого – ті ж самі люди, які ходять з слухань на слухання наче на роботу, та слухняно піднімають руки по команді ведучого. Єдина проблема – вирішують вони долю інших людей, яким забирають повітря, простір, дитячі майданчики та зелені насадження.

Обговорюваний майданчик на вул. Серафімовича знаходиться навпроти будинків 13 та 19-а у зеленій зоні біля проспекту Возз’єднання.

"Первинка": все ті ж ризики за все меншу дохідність

Юридично бездоганна угода, ім′я та досвід забудовника, завершальний етап будівництва - ніщо не гарантує, що, інвестувавши у новобудову, ви станете щасливим власником квартири.

"Шановні інвестори! Нас чекають скрутні часи, бо у забудовника немає грошей. Будівництво не фінансується понад рік. Ми маємо зустрітись і обговорити подальші дії, аби врятувати свої гроші". Це одне із сотень-тисяч повідомлень на інтернет-форумах. "Топіки" на кшталт: як іде будівництво на об′єкті Х у Києві користуються неабиякою популярністю і забезпечують сайтам серйозну частку контингенту. Відвідуваність гілки форуму зростає, що ближче до очікуваного терміну здачі новобудови в експлуатацію, а через півроку після закінчення всіх термінів - хвилювання інвесторів виплескується у реальний простір.

І місяця не минає без скандалу на первинному ринку столичної нерухомості: виявляється - навмисне чи, що частіше, ненавмисне, але забудовник "кидає" інвесторів, не виконуючи взятих на себе зобов′язань. Будинки не будують, не добудовують, не здають в експлуатацію. Їхні інвестори малюють плакати, пікетують будмайданчики, офіси забудовників, ходять під райадміністрації, мерію, Кабмін.

2007 рік став роком цінового шоку та протистояння тенденцій на столичному ринку житла. Відбулось зіткнення та жорстока боротьба протилежних трендів.

З одного боку – на подальше ("безмежне") зростання ціни, з іншого боку – на її зниження, до "повного" обвалу. Протилежність очікувань призвела до появи величезної кількості взаємовиключаючої інформації та аналітичних прогнозів з протилежними результатами.

Обвалу не відбулось. Очікуваного зростання теж.

Ціни на початку року досягли певної межі, "межі болю" для покупця. Це стало причиною різкого зниження кількості угод. Зникла гостра конкуренція між "кінцевим покупцем" та "спекулянтом". Відбувся деякий відтік спекулятивних коштів на тлі негативних очікувань.

Как известно, в нашей стране приватизировать можно не все. И не каждый завод можно снести для того чтобы построить на его месте супермаркет или «высотку». Потому что существует перечень государственных предприятий, которые в силу своей важности для государства приватизации не подлежат. Однако, некоторые из этих предприятий настолько лакомы, точнее, лакома земля, на которых они находятся, что находятся люди, придумывающие способы скрыто приватизировать эти предприятия. К сожалению, часто не для того, чтобы производить на них конкуретноспособную продукцию, а для того, чтобы их разрушить и построить на их месте что-нибудь на данный момент выгодное. 

Сейчас подобные действия предпринимаются даже в отношении таких флагманов украинской науки и техники, как завод «Арсенал» и Завода имени Патона. 

В понеділок, 10 грудня жителі Печерську зібралися для того аби обговорити точкову забудову по мікрорайону №3 (Саперне Поле). Мова йшла про будівництво житлового будинку з паркінгом та вбудованими нежитловими приміщеннями по вулиці Щорса, 34 у Печерському районі м.Києва. Збори відбувалися тут же, у приміщенні клубу військової частини №2260.

Про що йшла мова? У розпорядженні військової частини, що належить до головного управління внутрішніх військ МВС знаходиться ділянка площею майже 3 гектари. Військова частина розміщена за адресою Щорса, 34, поряд з Університетом культури та площею Лесі Українки. На цій ділянці розміщена Прозорівська башта №3, що входить до Васильківської лінії укріплень, та є архітектурною пам’яткою національного значення. Сама башта займає до третини відведеної площі. Інша, більша частина ділянки, вільна. Різного роду інвестори, архітектори та проектанти давно ходили навколо цього вільного простору. Досить сказати, що Бабушкін вже не перший рік ходить з «колосальною» ідеєю. Спочатку він хотів збудувати споруду висотою понад 50 поверхів, яка б займала дану площу та додатково територію сусіднього зруйнованого дитячого садочку. Проте громадськість Києва та містобудівна рада не пішла на це, незважаючи на тривалу боротьбу.

Переслідуванням з боку правоохоронних органів закінчилась спроба депутата Обухівської районної ради розібратися зі зловживаннями з роздачею землі. 6 грудня 2007 до нього завітала за постановою прокуратури міліція для обшуку його приймальні та житла. Йому запропонували пред’явити підроблені державні акти на землю, а коли він зауважив, що в нього і близько такого не має – вирішили «знайти» їх самостійно. Сам депутат – Тарас Ламах, - вважає, що це спроба злочинців відвернути від себе увагу, та змусити його мовчати. Так в чому суть справи, і чому районного депутата переслідують?